FANDOM


Драгоманівка — правопис, що поширювався в Україні в кінці ХІХ століття. Одним з головних авторів драгоманівки в кінці 70-х років того ж століття був Михайло Драгоманов. Через це правопис і отримав таку назву.

Драгоманівка ґрунтується на фонемічному принципі і кожна літера позначає лише один звук. Драгоманівка проста у використанні та легко й швидко запам'ятовується.

Головні розбіжності між сучасним правописом та драгоманівкою можна звести до кількох пунктів:

  1. Замість літери "й" вживається "j".
  2. Замість "щ" використовується "шч".
    1. а) на початку слова та після голосних чи апострофу замість "я" - "jа", "ї" - "jі", "є" - "jе", "ю" - "jу".
    2. б) після приголосних замість "я" - "ьа", "є" - "ье", "ю" - "ьу".
  3. Дієслова з ‑ться драгоманівкою були записані ‑тцьа.
Dragomanivka 20

Приклад: цитата Франка на 20-гривневій купюрі

Приклади

  • шчука (щука)
  • јаблуко (яблуко)
  • свьатиј (святий)
  • сподіваjетцьа (сподівається)

Гарний та приклад драгоманівки можна побачити на сучасній банкноті в 20 гривень, де зображено фрагмент поеми "Велелка" Івана Франка біля портрету письменника. Франко також використовував драгоманівку для листування.

Земле, моjа всеплодьучаjа мати!
Сили, шчо в твоjij движель глубинi,
Крапльу, шчоб в боjу смiлijше стоjати,
даj i мiнi!

Шче не вмерла Украjіна

Шче не вмерла Украjіна ні слава, ні вольа.
Шче нам, браттьа молодіjі, усміхнетцьа дольа.
Згинуть наші вороженьки, jак роса на сонці,
Запануjем і ми, браттьа, у своjіj сторонці.

Душу, тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, шчо ми, браттьа, козацького роду.


Станем, браттьа, в біj кривавиj від Сьану до Дону,
В ріднім краjу панувати не дамо нікому;
Чорне море шче всміхнетцьа, дід Дніпро зрадіjе,
Шче у нашіj Украjіні доленька наспіjе.

Душу, тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, шчо ми, браттьа, козацького роду.


А завзяттьа, працьа шчира свого шче докаже,
Шче сьа волі в Украjіні піснь гучна розльаже,
За Карпати відобjетцьа, згомонить степами,
Украjіни слава стане поміж народами.

Душу, тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, шчо ми, браттьа, козацького роду.

Білоруська Драгоманівка

Уже в теперішньому, 21-му столітті, 9 березня 2007 року Антоном Койпішом, під упливом драгоманівки, було розроблено таку білоруську абетку, що ґрунтується на схожих до драгоманівки засадах — койпішівку. Найголовніші відмінністі полягають у позначенні звуку /ɪ/ за допомогою літери ы (м'яке І), та /u̯/ літерою ў .

Корисні посилання


Узято з вікі Нова Мова