Вікі Vijskpens
Register
Advertisement
...а останній я виміняв ось на ці штанці!

— Попандопуло про кулемет Максим

Kyl Maksum 01

Красунчеґ

Спогади дитинства[]

Хто з нас не бачив старі совкові фільми: "Чапаєв", "Червоні дияволята", "Весілля в Малинівці"

Летить тачанка [1], а ззаду кришить в капусту клятих ворогів - Він - кулемет Максим

А "революційні" матроси, переперезані хрест-навхрест кулеметними стрічками - це теж для нього, для Максима (у "мосінку" таку стрічку пхати просто нема куди)

Підозрюю, якби хто зняв фільма про бійців УПА, Максимові у ньому теж знайшлося почесне місце.

Трохи історії[]

Кулемет був придуманий расовим аглицьким піндосом Хайрамом Максимом (так, мій юний друже, Максим - це прізвище, а не ім'я, у якому ще і наголос ставиться на перший склад, Ма́ксим!) аж в дрімучому 1883 році. У ньому уперше була застосована вдала реалізація ідеї використання енергії віддачі для перезарядки зброї, що за часів однозарядних армійських рушниць, у яких тоді лише починав з'являтися магазин, було просто найлютішим хайтеком (особливо доставляє факт, що конструктор хотів запилити автоматичну рушницю, але подивившись на розміри дітища сказав "Чудово", і вирішив ліпити кулемет).

Зброя швидко припала до вподоби англійським расовим колонізаторам, оскільки дозволяла швидко і без втрат шаткувати в капусту натовпи диких нігрів, китайців і малайців, витягаючи з цього чималий профіт.

Згодом хитрий піндос підшаманив свою зброю до інших калібрів, і продав ліцензію на нього практично усім європейським країнам, які, у свою чергу, наробили купу модифікацій і перділок переробок вже самостійно.

В роки Першої світової війни в московських імперських частинах Максими ставилися на лафети - як 76-мм польові гармати, кулеметник спереду захищався великим - як у гарматі - щитом. Мало того, його відносили до артилерії, і зводили в окремі кулеметні батареї.

Завжди бере сиіх, коли чую "руССкий пулемет Максим"; достатньо згадати фірму, що першою випускала ліцензійні кулемети. Звалася вона "Віккерз і сини" - яке милозвучне московське прізвище.

Особливості будови[]

Кидаються в очі одразу:

  • Товстий кожух-радіатор навкруги ствола, у який заливалася охолоджувальна рідина; як Ти вірно здогадався, аноне, це була вода; за умов нестачі води як фінами, так і москалями, - застосовувався лійкоподібний лоток, у який взимку закидали сніг
  • Протикульний щиток для захисту кулеметників (а їх було 2 номери - перший косив ворогів, а другий співав пісень:
Лєнта за лєнтою - набої подавай
Вкраїнський повстанче, в бою не відступай!

- подавав і вирівнював стрічки з набоями, щоб при стрільбі не було збоїв і перекосів набоїв.

  • Дві ручки і гашетка між ними, при цьому стрільба велася двома руками, а прицілювання було досить умовним - через проріз в щитку - ефективність покосу досягалася швидкострільністю і щільними лавами ворогів.

З-за значної маси сабж не носили, а ніжно катали за ручку на двох колесах. Набагато пізніше за таким принципом сутінковим українським генієм були розроблені, і запущені у масове виробництво знамениті кравчучки, на яких у бананових коробках можна возити усе, що завгодно.

У Другій світовій війні[]

У Тій країні до 1939 року був знятий з виробництва, як застаріла модель. Проте новий кулемет Дєгтярьова ще був досить сирою моделлю, і коли СРСР увійшов у війну, щоб не залишитися без кулеметів, випуск старого і доброго Максима швидко відновили за накатаною схемою

Як Ви пам'ятаєте, тодішньою тактикою дій не передбачалося панування супротивника в повітрі, отже, багато зенітних комплексів були зняті з озброєння, виробництво нових не планувалося. Коли Гітлер напав, те, що не передбачалося, стало суворими реаліями, а гопать літачки було нічим. Сутінковий совєцький геній придумав спарену, а пізніше і "зчетверену" зенітну систему - спочатку два, а потім чотири Максими крушили Юнкерсів і Месерів, аж кухвайка заверталася.

Ще[]

Ще Максим асоціюється із загородзагонами НКВС, які косили своїх же совєцьких бійців, щоби іншим було неповадно під час атаки повертатися в рідний окоп за зеленкою і куривом.

А пізніше[]

У конфлікті на острові Даманський дуже швидко виявилося, що ствол калаша перегрівається від напливу китайців. А Максими (їх спеціально зняли з "НЗ" для такої благородної справи) косили наших жовлоликіх друзів ретельно і без збоїв, аби воду лили в кожух, і

Лєнта за лєнтою набої подавай -

Ну, Ви пам'ятаєте...

Примітки[]

  1. Створення як самої тачанки - воза на м'яких ресорах - і ідею ставити на тачанку Максим приписують Несторові Івановичу Махну, а вже потім - Котовський, Чапаєв та інші; справа в тому, що Максим перевозили на колесиках лише на короткі віддалі, по полі бою; на великі віддаля його чи вантажили на підводи, чи розбирали, і перевозили розібраним, бо від трясучки збільшувалося розсіювання при стрільбі; за рахунок ресорів хід тачанки був м'який, і кулемет - завжди у зібраному вигляді, готовий до бойового застосування
Advertisement