FANDOM


Dora 01.jpg

Фото з сайту

Ніщо з того, що мало місце УРЖ, станом на 1940-роки так достовірно не могло б називатися вундервафлею. Величезне і безтолкове творіння сутінкового німецького генію...

Коротко характеристики

Читайте самі:

  • Супергармата була зібрана у кінці 1941 року у цехах заводу фірми "Крупп".
  • Калібр - 813 мм.
  • Довжина ствола - 32 м.
  • Вага снаряда - 7100 кг
  • Мінімальна дальність стрільби - 25 км, максимальна - 40.
  • Повна довжина знаряддя - 50 м.
  • Загальна вага - 1448 тонн.
  • Живучість ствола - 300 пострілів.

Трішки історії

Снаряд "Дори" пробивав броньоплиту завтовшки 1 м чи 8-метрове залізобетонне перекриття.

Спочатку супергармата дістала назву "Густав", але традиція фірми давати своїм виробам жіночі імена виявилася сильніша, і винахід поміняв "стать".

Транспортували супергармату за допомогою декількох залізничних складів (всього до 60 локомотивів і вагонів з персоналом в декілька сотень чоловік).

Інженерну підготовку місцевості вели 1,5 тисяч робітників і тисяча саперів чотири тижні. Оскільки устаткування "Дори" доставлялося в 106 вагонах п'ятьма поїздами, в місці розгортання комплексу побудували цілу сортувальну станцію.

Для дезинформації склади з устаткуванням "Дори" спочатку були доставлені під Керч, де стояли до 25 квітня, а після підготовки позиції були таємно перекинуті під Бахчисарай.

  • У 43 вагонах першого потягу прибув обслуговуючий персонал, кухня і засоби маскування.
  • У 16 вагонах другого потягу привезли монтажний кран і допоміжне устаткування.
  • У 17 вагонах третього - доставили частини самої гармати і майстерню.
  • Четвертий потяг в 20 вагонів перевіз 400-тонний 32-метровий ствол і механізми заряджання.
  • У 10 вагонах п'ятого потягу, в яких підтримувався штучний клімат (постійні 15 градусів за Цельсієм) - розміщувалися снаряди і порохові заряди.

Гармата була зібрана за 54 години, і до початку червня підготовлено до стрільби.

Кількість обслуговуючого персоналу "Дори" 4139 солдатів, офіцерів і вільнонайманих.

Окрім іншого розрахунок гармати включав

  • батальйон охорони,
  • транспортний батальйон,
  • комендатуру,
  • польовий хлібозавод,
  • маскувальну роту,
  • відділення польової пошти
  • і похідний публічний будинок з персоналом в 40 "робітниць".

Позицію для "Дори" вибирав сам генерал Цукерорт, командуючий з'єднанням важких гармат, під час обльоту на літаку околиць Бахчисараю. Гармата повинна була ховатися в гори, для чого в ній зробили спеціальний розріз. Оскільки положення ствола гармати змінювалося тільки по вертикалі, для зміни напряму стрільби по горизонталі "Дора" монтувалася на залізничній платформі, що стоїть на 80 колесах, рухалася по круто зігнутій дузі залізничного полотна з чотирма шляхами.

"Дору" використовували у бою проти знаменитої радянської 30-ої батареї капітана Г. Александера. Група штабних офіцерів вермахту заздалегідь вилетіла в Крим і вибрала вогневу позицію в районі селища Дуванкой. Для інженерної підготовки було виділено 1000 саперів і 1500 робітників, примусово мобілізованих з числа місцевих жителів. Спеціальну залізничну гілку обладнали на станції Джанкой, де шляхи були чотирьохрейковими.

Дані про застосування супергармати під Севастополем суперечливі.

У мемуарах Манштейн стверджував, що "Дора" випустила по радянській фортеці 80 снарядів. Німецьку гармату досить скоро засікли радянські льотчики, що завдали по її позиції серйозного удару і пошкодили енергопотяг.

Фейли і лулзи

Усе велике і надпотужне - ніц не значить ефективне при бойовому застосуванні.

В цілому застосування "Дори" - один великий перманентний лулз. Воно не дало результатів, на які розраховувало командування вермахту. Було зафіксовано лише одно вдале попадання, що викликало великий БУУХХ! у радянському складі боєприпасів (знаходився на глибині 27 м). У інших же випадках снаряд гармати, проникаючи глибоко в грунт, пробивав круглий ствол діаметром близько 1 метра і глибиною 12 м. В результаті вибуху бойового заряду грунт в його основі ущільнювався, утворювалася краплеподібна глибинна воронка діаметром близько 3 м. Хробакам в окрузі було, звичайно, не вельми затишно, а от оборонні споруди могли бути пошкоджені тільки за умови прямого попадання. А треба було б ще попасти. З такої бамбули це приблизно те саме, що цілити з корабельної гармати по чайці в польоті, чи по кажанові вночі.

Як це було

  • Ранком 5 червня 1942 року два дизельні локомотиви потужністю в 1050 кінських сил кожного викотили на бойову серповидну позицію цей колос загальною вагою 1350 тонн і встановили з точністю до сантиметра.
  • Перший постріл складався із снаряда вагою 7088 кілограм та двох порохових зарядів по 465 кілограм кожен, і гільзи вагою 920 кілограм.
  • Підйомник ствола надав йому підвищення в 53 градуси.
  • Спеціально для коригування стрільби дещо віддалік від "Дори" був піднятий в повітря аеростат.
  • При пострілі команда обслуговування ховалася в укриття за декілька сотень метрів.
  • Постріл викликав ефект міні-землетрусу.
  • Гуркіт при згоранні за 6 мілісекунд понад 900 кілограм пороху і виштовхуванні 7-тонного снаряда був просто жахливим - у вагоні за 3 кілометри за свідченням сучасників-очевидців, підстрибував посуд.
  • Відкат вдавлював рейковий шлях на 5 сантиметрів.

Еріх фон МАНШТЕЙН: "...5 червня о 5.35 перший бетонобійний снаряд по північній частині Севастополя випустила установка "Дора". Наступні 8 снарядів полетіли в район батареї №30. Стовпи диму від вибухів піднімалися на висоту 160 м, проте жодного попадання у броньові вежі досягнуто не було, точність стрільби гармати-монстра з дистанції майже 30 км виявилася, як і слід було чекати, дуже невелика. Ще 7 снарядів "Дора" цього дня випустила по так званому "Форту Сталін" у ціль потрапив тільки один з них.

Наступного дня гармата 7-кратно обстріляла "Форт Молотов", а потім знищила великий склад боєприпасів на північному березі бухти Північної, укритий в штольні на глибині 27 м.[1] Це, до речі, викликало невдоволення фюрера, який вважав що "Дора" повинна використовуватися виключно проти сильно укріплених фортифікаційних споруд. Впродовж трьох днів 672-й дивізіон витратив 38 снарядів, залишилося 10. Вже в ході штурму 5 з них 11 червня були випущені по "Форту Сибір" - у ціль потрапили 3, інші вистрілили 17 червня. Лише 25-го числа на позицію був доставлений новий боєзапас - 5 фугасних снарядів. Чотири використовували для пробної стрільби і лише один випустили у бік міста..." [2]

Після узяття Севастополя "Дору" відправили під Ленінград, в район станції Тайці. Коли почалася операція по прориву блокади міста, німці спішно евакуювали супергармату у Баварію. У квітні 1945 року при наближенні американців гармату підірвали.

Найбільш точну оцінку цьому диву військової техніки дав начальник Генерального штабу сухопутних військ нацистської Німеччини генерал-полковник Франц Гальдер :

"Справжній витвір мистецтва, проте даремний".

А ще

  • Ще ім'я Дора було у дружини одного з головних конструкторів гармати Дора - крепка, мабуть, була тітка!
  • Перша в світі гумова жінка (ну, Ти знаєш, для чого) звалася Дора

Де почитати

І подивитися

Примітки

  1. Це той єдиний вдалий постріл, що був описаний вище - Слава німецькому сутінковому генію!! Зіґ хайль!
  2. Потім хтось стверджуватиме, що німці вельми грамотні, а їх вояки - найкращі

Ad blocker interference detected!


Wikia is a free-to-use site that makes money from advertising. We have a modified experience for viewers using ad blockers

Wikia is not accessible if you’ve made further modifications. Remove the custom ad blocker rule(s) and the page will load as expected.

Відвідайте інші вікіпроекти на Вікія!

Випадкова вікі