Драгоманівка — правопис, що поширювався в Україні в кінці ХІХ століття. Одним з головних авторів драгоманівки в кінці 70-х років того ж століття був Михайло Драгоманов. Через це правопис і отримав таку назву.
Драгоманівка ґрунтується на фонемічному принципі і кожна літера позначає лише один звук. Драгоманівка проста у використанні та легко й швидко запам'ятовується.
Головні розбіжності між сучасним правописом та драгоманівкою можна звести до кількох пунктів:
- Замість літери "й" вживається "j".
- Замість "щ" використовується "шч".
- а) на початку слова та після голосних чи апострофу замість "я" - "jа", "ї" - "jі", "є" - "jе", "ю" - "jу".
- б) після приголосних замість "я" - "ьа", "є" - "ье", "ю" - "ьу".
- Дієслова з ‑ться драгоманівкою були записані ‑тцьа.
Приклад: цитата Франка на 20-гривневій купюрі
Приклади[]
- шчука (щука)
- јаблуко (яблуко)
- свьатиј (святий)
- сподіваjетцьа (сподівається)
Гарний та приклад драгоманівки можна побачити на сучасній банкноті в 20 гривень, де зображено фрагмент поеми "Велелка" Івана Франка біля портрету письменника. Франко також використовував драгоманівку для листування.
- Земле, моjа всеплодьучаjа мати!
- Сили, шчо в твоjij движель глубинi,
- Крапльу, шчоб в боjу смiлijше стоjати,
- даj i мiнi!
Шче не вмерла Украjіна[]
Шче не вмерла Украjіна ні слава, ні вольа.
Шче нам, браттьа молодіjі, усміхнетцьа дольа.
Згинуть наші вороженьки, jак роса на сонці,
Запануjем і ми, браттьа, у своjіj сторонці.
Душу, тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, шчо ми, браттьа, козацького роду.
Станем, браттьа, в біj кривавиj від Сьану до Дону,
В ріднім краjу панувати не дамо нікому;
Чорне море шче всміхнетцьа, дід Дніпро зрадіjе,
Шче у нашіj Украjіні доленька наспіjе.
Душу, тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, шчо ми, браттьа, козацького роду.
А завзяттьа, працьа шчира свого шче докаже,
Шче сьа волі в Украjіні піснь гучна розльаже,
За Карпати відобjетцьа, згомонить степами,
Украjіни слава стане поміж народами.
Душу, тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, шчо ми, браттьа, козацького роду.
Білоруська Драгоманівка[]
Уже в теперішньому, 21-му столітті, 9 березня 2007 року Антоном Койпішом, під упливом драгоманівки, було розроблено таку білоруську абетку, що ґрунтується на схожих до драгоманівки засадах — койпішівку. Найголовніші відмінністі полягають у позначенні звуку /ɪ/ за допомогою літери ы (м'яке І), та /u̯/ літерою ў .
Корисні посилання[]
- Розклад клавіш (Windows, Mac OS X) та online-транслітератор
- Історія українського правопису
- Безкоштовна офіційна комп’ютерна програма для редагування розкладки клавіатури
- TRANSLITERACIA.ProViD
Узято з вікі Нова Мова