Кольчуга-М

Розробка об’єднання «Топаз», м. Донецьк

Навіщо про це тут

За роки Незалежності нашої країни ми з Вами (так, і Ти, аноне, теж), звикли, що Україна — навіть не аграрна (бо ж колгоспи розігнали, трактори розікрали, дядько — фермер краще посадить суниці, аніж посіє гречку), а просто відстала у всіх питаннях держава. Бо у них є Нісани, Лексуси, Мерседеси, а у нас вже немає навіть Запорожця — одні лише вузькоокі «Дєу-Мендєу». Наші інженери торгують шкарпетками Житомирської панчішної фабрики на ринках. Хто швидший і вправніший — давно вже працює на дядьків Білла чи Сема по Нью-Йоркщинах чи Торонщинах. Наші ж політики лише їздять «на уклін» до Мєдвєдо-Путіних: «Скиньте нам пару копійок на газ, бо ми ж такі бідні!». При цьому за кількістю Майбахів країна займає перше місце в Європі.

Ми звикли, що усі ми в у великій дупі комплексах; комплексах неповноцінності і меншовартості.

Професори у наших вишах радять студентам файно вчитися, бо «лише тоді Ви зможете поїхати працювати за кордон і чогось досягти в житті». «Чогось досягти» інженерові у Цій Країні навіть не розглядається, як варіянт.

І раптом

І раптом — всесвітній кіпіш. Якихось три українських Крази, що у світі і за вантажівки не рахуються, об’єднані в якийсь комплекс — і хвалені американські Стелси — «невидимки» по пару мільйонів баксів штука — падають, наче груші-гнилички по осені, не такі вже й «невидимки», як здавалося б… А причина кіпішу — «Кольчуга-М»

Призначення

Сабж, на відміну від описуваних вундервафель, не стріляє, не поливає розпеченим вогнем, не сіє отруйні речовини навколо. Про «Кольчугу» ніхто ніколи не співатиме пісень:

Гремя огнем, сверкая блеском стали

Пойдут машины в яростный поход… (далі там — пам’ятаєте — про Сталіна з Ворошиловим; це вже не наша тема…)

Зате «Кольчуга» — то є очі і вуха систем ППО, те, що дозволяє «бачити» засоби нападу супротивника, самому при цьому лишаючись прихованим від його засобів технічної розвідки. При цьому комплекс розгортається далеко-далеко від лінії безпосереднього зіткнення.

Станція пасивної радіолокаційної розвідки — «Кольчуга-М» призначається для контролю РЕЗ з імпульсним і безперервним випромінюванням в діапазонах частот 135—170, 230—470 і 750-18000 МГц.

По своїй ефективності українська «Кольчуга» перевершує усі скільки-небудь схожі на неї комплекси.

Втім, справа не лише в цій самій ефективності, що само по собі теж дуже важливо, скільки в принциповому підході до рішення задачі виявлення і розпізнавання наземних, морських і повітряних об’єктів.

У марафоні впровадження сучасних зразків озброєнь компанії зробили ставку на так звані стелс-технології. Іншими словами, вони експлуатували одвічну мрію будь-якого військовика зробити свою зброю невидимою, а, отже, і невразливою.

Для цього пускалися в усі тяжкі:

• міняли геометрію крила,
• застосовували різні поглинаючі матеріали; що тільки не придумували?

Слід зауважити, їм багато що вдалося. Окрім одного — обійтися без локаторів на цій техніці. Без них вона сліпа і глуха. У минулих локальних війнах ці самі локатори насамперед засікали засоби протиповітряної оборони супротивника, знищували їх і вже потім повністю панували в небі. Зробити це було не особливо складно: засоби ППО супротивника, виявляючи себе, самі активно шукали ворога.

Не посилаючи ніяких сигналів, ведучи пасивну радіотехнічну розвідку, «Кольчуга» працюює за принципом тропосферного поширення, не лише виявляє, але і розпізнає об’єкт. У її пам’яті усі їх зразки. При цьому нападаюча сторона зовсім не підозрює, що «спіймана». По-перше, у неї нічого немає на екранах, по-друге, «Кольчуга» знаходиться не в прямій видимості, а за 600-800 кілометрів, а раз так — значить, і приводів застосовувати заходи для свого захисту ніби немає ніяких .

Трішки характеристик

Для переконливості приведемо ті самі підвищені технічні параметри комплексу

• Отже: комплекс «Кольчуга» складається з трьох станцій. Він здатний визначати координати наземних і надводних цілей, маршрути їх руху на території до 600 км, для повітряних цілей на висоті 10 км — до 800 км і до 1000 км по фронту.

• Станція має в розпорядженні п’ять антенних систем метрового, дециметрового і сантиметрового діапазону. Має паралельний 36-канальний приймач виявлення, спеціальні селектори, здатні виключити сигнали, що заважають, і одночасно супроводжувати сигнали від 32 цілей. Ще «Кольчуга» це потужний бортовий комп’ютер, добре навчений екіпаж, а в цілому, — отакий сплав новітніх досягнень української науки і техніки, рівних яким у світі доки немає.

• Виріб поставлений на озброєння ВС України.
• Його розробка захищена 8 патентами, серійне виробництво — 12 технологічними ноу-хау.
• Найбільш важливе місце серед них займає технологія мікроелектроніки, на основі якої виготовляється 96 оригінальних мікроелектронних збірок, застосованих в «Кольчузі».

• Дальність виявлення повітряних цілей в 800 км досягнута тільки українською «Кольчугою». Найближчий до неї за цими показниками американський «Авакс» повітряного базування забезпечує таку дальність лише на рівні 600 км, а наземні комплекси «Віра» (Чехія) і «Вега» (Росія) — 400 км, тобто удвічі меншу, ніж український виріб. Нижня межа робочого діапазону частот, в якому здійснюється виявлення цілей, у «Кольчуги» — 130 Мгц, є найменшою серед аналогів: «Авакса» — 2 000 Мгц, «Віри» — 850 Мгц, «Веги» — 200 Мгц.

• Найбільші ж переваги «Кольчуга» має за тими характеристиками, від яких залежить достовірне розпізнавання виявлених цілей. Що забезпечується як унікальністю закладених при розробці відповідних алгоритмів, так і високотехнологічною їх апаратурною реалізацією, досягнутою під час серійного виробництва. В результаті кількість радіотехнічних засобів, які класифікуються при виявленні, у «Кольчуги» практично не обмежено, чого не можна сказати ні про один з відомих аналогів.
  
  У української станції алгоритмічно і програмно передбачені аналіз систематизація, узагальнення і збереження у базі даних інформації про усі виявлені джерела радіовипромінювання і про параметри випромінюваних ними сигналів. Інформація ж, зібрана у вказаній базі даних може використовуватися для ідентифікації і розпізнавання знову виявлених джерел радіовипромінювання, а також для узагальнення в контексті з інформацією, отриманою іншими каналами розвідки

На озброєнні

Сьогодні комплекс пасивної радіотехнічної розвідки українського виробництва Кольчуга знаходиться на озброєнні таких країн як:

• Україна від 2 до 4 одиниць;
• Туркменістан 4 одиниці;
• Китай 4-8 одиниць;
• Ефіопія 3 одиниці;
• Грузія 2-3 одиниці;
• Імовірно Азербайджан має на озброєнні теж декілька одиниць цього комплексу.

Також у світових стрічках новин часто з’являються неправдиві повідомлення про продаж цих комплексів Ірану. Ці повідомлення дуже схожі на ті які були під час розпалювання конфлікту в Персидській затоці. Тоді західні засоби масової інформації заявляли про продаж 4 комплексів Кольчуга збройним силам Іраку і звинувачували Україну в порушенні санкцій накладених проти Республіки Ірак.

Комусь, можливо, цікаво

• Хвалені піндосівські літаки-невидимки Стелс Кольчуга-М бачить, розпізнає, а збити — то вже справа техніки (хоч тобі «старенький» С-75, хоч трохи новіший С-200, а хоч С-300).
• Продаж однієї одиниці комплексу дозволяє пів-року виплачувати зарплатню колективу об’єднання.
• На «Топазі» залишилося так зване військове приймання, принципи якого намагалися за часів перебудови перенести на усі заводи і фабрики. Приймання залишилося там, де йому і належить бути, де воно, власне, завжди і було.
• Контроль якості здійснюється на усіх етапах виробництва. Готова продукція проходить і усі клімато-механичні випробування .

А як починалося

Народилася «Кольчуга» в Курську. Серійний випуск першого покоління цих станцій об’єднання «Топаз» здійснювало з 1987 року. Проте новий час і нові обставини зажадали і нового потенціалу для комплексу, з чим, об’єднавши свої зусилля, учені і виробничники України блискуче впоралися, викликавши тим самим чималий резонанс у світі озброєнь.

Випробування нового комплексу «Кольчуга» успішно пройшло в листопаді 2000 року і відтоді військові кола багатьох країн добре засвоїли «билинне слово».

В інтернетах

• Просто народ цікавиться сабжем
• Чимало фото, толкова систематизація характеристик
• Тут не про Кольчугу, а про отой самий А-50, чи, як казали в народі, «Радянський Авакс»
• Російська Вікіпедія про авіаційні комплекси радіовиявлення та наведення

Примітки

На жаль, фото не вельми якісне. Такий він, «Радянський Авакс» комплекс А-50, чи «Джміль» на базі Іл-76, про який йдеться у статті